Спрощення і з чим його їдять

  Усі знають, що українська мова милозвучна. Але чому? Тому що вона дбає про своїх мовців і сама розвивається таким чином, щоб говорити нею було якнайприємніше👍

 Одним із засобів милозвучності є процес спрощення. Сьогодні спробуємо легко запам'ятати слова-винятки, у яких спрощення не відбувається.

📌Для тих, хто забув, що таке спрощення))

Iнодi при вiдмiнюваннi слова або його твореннi виникає важкий для вимови збiг приголосних звукiв. Тому в процесi мовлення один з таких приголосних випадає, тобто вiдбувається спрощення. Наприклад:

[ждн - жн]: тиждень - тижня, тижневий;

Іздн - зн]: виїздити - виїзний;

[стн - сн]: честь - чесний, користь - корисний, якість - якісний та інші.

Щоб знати слова-винятки, у яких спрощення не відбувається, варто запам'ятати таке речення (не дуже змістовне, але не в тому справа):

"Шістнадцять контрастних баластних зап'ястних бласлетів пестливо приховують кістлявість моїх рук"- хвастливо сказала випускниця Хворостняк.

І ще три слова, які подаємо відразу з лексичним значенням: аванпостний, форпостний (передня варта охоронних частин; той, що попереду, має провідне значення), компостний (компост - органічне добриво).

Не так і складно!😉