Цікава українська

Цікавий віршик допоможе з'ясувати значення фразеологізму: Якщо людина вміє майструвати, Все точно й дуже вдало підігнати І виконати правильно усе, То це їй радість й щастя принесе. А про таку роботу всяк торочить, Що там КОМАР і НОСА НЕ ПІДТОЧИТЬ. Н. Красоткіна Треба додаткове пояснення значення фразеологізму?

Фразеологізми можуть утворювати не тільки синонімічні ряди, а й антонімічні пари, тобто виражати протилежні значення. До вашої уваги кілька прикладів: Триматися свого берега - стромляти свого носа в чужі справи. Говорити різними мовами - в одну дудку грати. Глек розбити - душа в душу. Спішить, аж мухи п'яти обсіли - як муха в окропі, як білка в колесі. Не нюхати пороху - стріляний горобець. Кров з молоком - шкіра та кістки.

Звідки походить цей фразеологізм? Ще за часів Київської Русі дітей навчав грамоти дяк. Важливою подією в житті учнів і їхніх батьків було закінчення визначеного періоду навчання, яке урочисто святкували: варили великий горщик смачної каші й відносили учням. Після уроків починався веселий бенкет.  Цей звичай протягом історії зазнав чималих змін, породивши в сучасній мові слово «однокашник», що означає «товариш по навчанню». Однак не всі діти навчалися успішно. Щотижня у визначений день дяк бив березовими різками ледарів, бешкетників і неслухняних — всипав їм «березової каші». Нині жартівливий фразеологізм «березова каша» означає покарання за провину.

Я впевнена, що ви знаєте значення фразеологізму "бити байдики". Звичайно, так ми говоримо про людину, яка ледарює. Але це ж значення мають ще кілька стійких словосполучень: баглаї бити; давати горобцям дулі;  ханьки м’яти; клеїти дурня; ганяти вітер по вулицях; лежні справляти; тинятися з кутка в куток; і за холодну воду не братися. Користуйтеся цими фразеологізмами-синонімами, адже вони збагачують ваше мовлення!