Розрізняймо пароніми! Багатир - б агата людина; багатій. Богатир - г ерой, надзвичайно хоробрий, мужній і сильний воїн; переносно – дужа, працьовита, відважна людина; велична споруда; могутня тварина, рослина.
Публікації
Звідки походить цей фразеологізм? Ще за часів Київської Русі дітей навчав грамоти дяк. Важливою подією в житті учнів і їхніх батьків було закінчення визначеного періоду навчання, яке урочисто святкували: варили великий горщик смачної каші й відносили учням. Після уроків починався веселий бенкет. Цей звичай протягом історії зазнав чималих змін, породивши в сучасній мові слово «однокашник», що означає «товариш по навчанню». Однак не всі діти навчалися успішно. Щотижня у визначений день дяк бив березовими різками ледарів, бешкетників і неслухняних — всипав їм «березової каші». Нині жартівливий фразеологізм «березова каша» означає покарання за провину.
відміни перевір
Спробуємо перевірити, як ви зрозуміли тему "Відміни іменника"? Визначіть відміну таких іменників: ГУСАК, ГУСКА, ГУСЕНЯ, ГУСЕНЯТКО.
відміни
Щоб дізнатися відміну змінюваного іменника, треба знати всього лише його рід та закінчення. Ч.р., ж.р. та спільний рід на -а (-я) (земля, хмара, Ольга, Микола, сирота) - це І відміна. Ч.р. з нульовим закінченням (син, корабель) й на -о (Дніпро, Василько) та с.р. на -е, -о (поле, небо, стебло) і -я, крім тих, у яких при відмінюванні з’являється суфікс -ен-, ат (-ят) (змагання, снаряддя) - це ІІ відміна. Ж.р. з нульовим закінченням ( сіль, Січ, біль) та іменник мати - ІІІ відміна . С.р. на -а (-я), в яких при відмінюванні з’являється суфікс -ат (-ят), -ен (ягня- ягняти, ім’я- імені) - IV відміна .
серпанок
Красиве слово СЕРПАНОК. Та чи всі знайомі з його значенням? 1. Легка прозора тканина. 2. Головний убір заміжньої жінки з прозорої легкої тканини, що має вигляд шарфа. // Легке жіноче покривало. 3. Те саме, що вуаль. 4. Легка, схожа на дим поволока, що обмежує видимість, скрадає обриси кого-, чого-небудь; пелена. // перен. Те, що заважає бачити, сприймати щось чітко, окреслено, виразно. // перен. Ледве помітний прояв якого-небудь настрою, стану і т. ін., який заступає або супроводжує щось інше.
"При висловленні будь-якого почуття, будь-якої пристрасті українцеві ніколи нічого не бракує в рідній мові його... все висловиться цією мовою, виплеканою не на безжиттєвому ґрунті граматики, а в полі брані й у розпалі помсти, на вільних бенкетах козацтва та в розгульному побуті гайдамаки; мовою, викоханою в розмовах із рідним краєм безпритульного блукача на чужині, в піснях любові, розігрітих полум'яними цілунками коханців, і в піснях розлуки, розігрітих горючими слізьми очей дівочих, у ніжних та дбайливих розмовах матерів із синами, з якими вони готувалисядо розлуки надовго, коли не навіки..." Амвросій Метлинський, поет і фольклорист ХІХ ст.
Запам'ятаймо й не плутаймо наголос у словах дОнька та дочкА! А також для вас жартівливий віршик Тетяни Яровициної про донечку й тата: Менша доня радо слуха татків спів й почина благати: – Заспівай-но, тату, пісню «ПРО КАЧКІВ»! – Важко пригадати… Зможеш наспівать? – «Че-рез на-шу ха-ту вже кач-ки ле-тять»…👧